Застосування праці біженців: роз'яснюємо, консультуємо та відповідаємо
Застосування праці біженців: роз'яснюємо, консультуємо та відповідаємоЗастосування праці біженців: роз'яснюємо, консультуємо та відповідаємо
Законом України “Про зайнятість населення” передбачено, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – іноземці) на території України на підставі дозволів територіальних органів державної служби зайнятості. Відповідно до частини 6 статті 42 вказаного Закону без дозволів застосовується праця, у тому числі, біженців, іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні.
Згідно із Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”:
біженцем є особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;
особою, яка потребує додаткового захисту, є особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та Закону про біженців, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань;
особами, які потребують тимчасового захисту, є іноземці, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження.
Для набуття статусу біженця іноземцю необхідно пройти певну процедуру. Відповідно до статті 13 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на тимчасове працевлаштування. Таке тимчасове працевлаштування може здійснюватися за наявності у роботодавця дозволу державної служби зайнятості. Дозволи потрібні для застосування праці іноземців, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
