ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ ПРОГРАМИ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ГОЛОВАНІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ НА 2022 РІК Вступ Документи державного планування (далі - ДДП) створюють основу для майбутніх рішень у таких сферах, як сіль
ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ ПРОГРАМИ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ГОЛОВАНІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ НА 2022 РІК Вступ Документи державного планування (далі - ДДП) створюють основу для майбутніх рішень у таких сферах, як сільЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ ПРОГРАМИ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ГОЛОВАНІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ НА 2022 РІК
Вступ
Документи державного планування (далі - ДДП) створюють основу для майбутніх рішень у таких сферах, як сільське господарство, енергетика, промисловість, транспорт, регіональний розвиток, землекористування, управління відходами або управління водними ресурсами. Зокрема, вони значним чином впливають на життя громадян. Саме тому, вкрай важливо, щоб у ДДП враховувався рівень впливу на здоров’я населення та довкілля.
Для забезпечення врахування цих факторів запроваджують інструмент планування, такий як стратегічна екологічна оцінка (далі - СЕО), і є систематичною та комплексною процедурою оцінки наслідків від виконання документів державного планування (стратегій, планів або програм та їх альтернатив). Ідея СЕО полягає в тому, щоб оцінювати ДДП на 5, 10, 15 років щодо можливості втілення їх із дотриманням принципу сталого розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог. Результатом якісного проходження СЕО є: забезпечення місцевого економічного розвитку без завдання шкоди довкіллю; покращення системи охорони здоров’я та створення "зеленої економіки" шляхом пошуку тих варіантів економічного розвитку, що враховують стан довкілля; підвищення якості життя людей.
І.Зміст та основні цілі документа
Державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування. Програма економічного і соціального розвитку Голованівської селищної ради на 2022 рік є документом державного планування, що підлягає затвердженню рішенням селищної ради.
Методологічною основою розроблення Програми є: закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про засади державної регіональної політики", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України"; постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року №621 "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проєкту державного бюджету" (зі змінами).
У проєкті Програми враховано: аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку території селищної ради; основні завдання та заходи щодо розвитку галузі (сфер діяльності); очікувані результати виконання запланованих завдань; перелік цільових програм, які будуть діяти на території селищної ради; перелік інвестиційних проєктів регіонального розвитку, які планується реалізовувати коштом державного, місцевого бюджетів інвестиційного спрямування.
Розробка Програми проводилася з огляду на існуючі та передбачувані можливості розвитку.
Основною метою прийняття та реалізації Програми є впровадження заходів, спрямованих на забезпечення стабілізації та сталого розвитку економіки громади, підвищення її конкурентоспроможності, збереження існуючих і стимулювання створення нових високопродуктивних робочих місць з гідними умовами праці, покращення якості життя та добробуту населення.
Досягнення головної мети Програми можливе: шляхом реалізації основних завдань розвитку галузей, що відповідають стратегічним напрямам розвитку. З метою забезпечення цілісності системи планування регіонального розвитку проєкт Програми враховує положення програмних документів, які діють на державному, регіональному рівнях та екологічної складової, які визначені, зокрема: Основними засадами (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року, затвердженими Законом України від 28 лютого 2019 року № 2697; Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 695; Національної доповіді "Цілі сталого розвитку: Україна", підготовленої та адаптованої для України у вересні 2017 року, та Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року, схвалених 25 вересня 2015 року державами-членами Організації Об'єднаних Націй; Програми діяльності Кабінету Міністрів України на період до 2025 року; Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 534); Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки та Плану заходів на 2021-2023 роки із її реалізації, затвердженими рішенням обласної ради від 12 березня 2020 року №743.
Програма сформована з урахуванням: зміни адміністративно-територіального устрою; прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 № 671).
Відповідно до Основних засад стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року державна екологічна політика спрямована на досягнення таких стратегічних цілей:
Формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва;
Забезпечення сталого розвитку природноресурсного потенціалу;
Забезпечення інтеграції екологічної політики у процес прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України;
Зниження екологічних ризиків з метою мінімізації їх впливу на екосистеми, соціально-економічний розвиток та здоров’я населення;
Удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління.
Стратегічна ціль 1. "Конкурентоспроможна інноваційно спрямована економіка, полягає у створенні оптимальних умов для повного використання і нарощування наявного потенціалу та ефективного використання конкурентних переваг економіки. Аналіз показує, що цілі Програми та стратегічні цілі державної екологічної політики принципово узгоджуються.
Стратегічна ціль 2. "Розвиток людського капіталу та підвищення якості життя населення" передбачає виконання завдань і здійснення заходів щодо стабілізації демографічної ситуації, забезпечення рівного доступу до якісної освіти, послуг охорони здоров’я незалежно від місця проживання людей, підвищення матеріального добробуту населення. Отже, вона добре узгоджується зі стратегічними цілями державної екологічної політики.
Стратегічна ціль 3. "Сталий розвиток" передбачає реалізацію комплексу заходів і проєктів, спрямованих на усунення диспропорцій у розвитку населених пунктів, розвитку соціально-дорожньоїі інфраструктури, модернізації житлово-комунального господарства і розвиток житлового будівництва. Напрям узгоджується з усіма цілями державної екологічної політики.
Стратегічна ціль 4. "Збереження екосистем та поліпшення екологічної інфраструктури" визначає завдання і проєкти щодо охорони навколишнього природного середовища, формування екологічної інфраструктури на території селищної ради. Тому напрям принципово узгоджується з усіма стратегічними цілями державної екологічної політики. Узгодженість стратегічних цілей була також проаналізована.
Стратегічні цілі та завдання Програми також узгоджуються із Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року та адаптовані з урахуванням специфіки розвитку України, викладені у Національній доповіді "Цілі сталого розвитку: Україна" і відповідними завданнями щодо їх досягнення, у частині охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, зокрема:
Подолання голоду, розвиток сільського господарства:
забезпечити створення стійких систем виробництва продуктів харчування, що сприяють збереженню екосистем і поступово покращують якість земель та ґрунтів, в першу чергу за рахунок використання інноваційних технологій.
Чиста вода та належні санітарні умови:
забезпечити доступність якісних послуг з постачання безпечної питної води, будівництво та реконструкцію систем централізованого питного водопостачання із застосуванням новітніх технологій та обладнання;
-забезпечити доступність сучасних систем водовідведення, будівництво та реконструкцію водозабірних та каналізаційних очисних споруд із застосуванням новітніх технологій та обладнання;
зменшити обсяги скидання неочищених стічних вод, у першу чергу з використанням інноваційних технологій водоочищення;
підвищити ефективність водокористування;
Доступна та чиста енергія:
збільшити частку енергії з відновлюваних джерел у національному енергетичному балансі, зокрема за рахунок введення додаткових потужностей об’єктів, що виробляють енергію з відновлюваних джерел;
підвищити енергоефективність економіки.
Промисловість, інновації та інфраструктура:
розвивати якісну, надійну, сталу та доступну інфраструктуру, яка базується на використанні інноваційних технологій;
Сталий розвиток території селищної ради:
зменшити негативний вплив забруднюючих речовин.
Відповідальне споживання та виробництво:
-зменшити обсяг утворення відходів і збільшити обсяг їх переробки та повторного використання на основі інноваційних технологій та виробництв.
Захист та відновлення екосистем суші:
--сприяти сталому управлінню лісами, забезпечити збереження, відновлення та використання;
відновити деградовані землі та ґрунти з використанням інноваційних технологій.
II. Характеристика поточного стану довкілля території Голованівської селищної ради, у тому числі здоров'я населення, та прогнозні зміни цього стану
Екологічна ситуація.
Територія новоутвореної Голованівської селищної ради має розвинений промисловий потенціал. Відбувається утворення та накопичення відходів, переважну частину яких складають відходи IV класу небезпеки та відходи I-III класів небезпеки, проте, саме вони створюють ризики для здоров'я людей і навколишнього середовища.
Видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження залишається основним призначенням спеціально відведених місць чи об’єктів. Це зумовлюється недостатністю переробки відходів, відсутністю сучасних полігонів з утилізації побутових відходів та потребою в санації існуючих сміттєзвалищ, що вичерпали свій ресурс або експлуатуються з порушеннями норм екологічної безпеки.
Стан атмосферного повітря та водні ресурси
Територія селищної ради розташована в лісостеповій зоні. Клімат: помірно континентальний.
Якість атмосферного повітря значною мірою залежить від обсягів викидів забруднюючих речовин від двох основних джерел забруднення стаціонарних і пересувних.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря залежать від обсягів виробництва підприємств та використання у виробництві застарілого енергомісткого обладнання та технологій, відсутність ефективних технологій уловлювання забруднюючих речовин. Вагомий вплив на стан атмосферного повітря має виконання природоохоронних заходів, оновлення зношеного устаткування, заміна застарілих технологій більш сучасними. Основними забруднювачами довкілля території є підприємства, що здійснюють виробництво олії, жирів та трубопровідний транспорт.
Тому, що територія громади розташована в межах Українського кристалічного масиву водопостачання населених пунктів здійснюється з відкритих та підземних водозаборів. Населені пункти селищної ради використовують для питного водопостачання підземні води. Не всі населені пункти забезпечено централізованим питним водопостачанням. Діють джерела децентралізованого водопостачання: трубчасті колодязі та шахтні колодязі; свердловини, із них і свердловини – централізовані об’єкти водопостачання.
Селище міського типу Голованівськ має систему централізованого водовідведення.
По території селищної ради протікають ріки та вздовж берегової смуги Кайнара — річка, притока Циганки (басейн Південного Бугу). Довжина річки 13,5 км, похил річки — 4,4 м/км. Формується з багатьох безіменних струмків та притоки Свинарки. Площа басейну 119 км². Бере початок у селищі Голованівськ. Тече переважно на північний схід через Межирічку й у селі Краснопіллі впадає у річку Циганку, праву притоку Ятрані.
Свинарка — річка в Україні, права притока Кайнари (басейн Південного Бугу). Формується з багатьох безіменних струмків. Бере початок у селі Олександрівці. Тече переважно на північний захід через Шепилове і в Межирічці впадає у річку Кайнару, праву притоку Циганки.
Троянка — річка (басейн Південного Бугу). Довжина річки 17 км, похил річки — 5,0 м/км. Формується з багатьох безіменних струмків та водойм. Площа басейну 86,8 км². Бере початок на південному сході від Шепилового. Тече переважно на північний схід через села Ємилівку, Троянку.
Циганка — річка в Україні, (басейн Південного Бугу). Довжина річки 19 км, похил річки — 4,3 м/км. Формується з багатьох безіменних струмків, правої притоки Кайнари та багатьох водойм. Площа басейну 258 км².Бере початок на північному сході від села Станіславове. Тече переважно на північний схід і в селі Давидівці впадає у річку Ятрань, праву притоку Синюхи. Населені пункти вздовж берегової смуги: Грузьке, Вербове, Краснопілля.
Річку перетинає автомобільна дорога Т 2415.
Цюрупа — річка, притока Ятрані (басейн Південного Бугу). Формується з багатьох безіменних струмків та водойм. Бере початок на північному сході від Шепилового. Тече переважно на північний схід через Наливайка та Троянове і на південному сході від села Табанове впадає у річку Ятрань, праву притоку Синюхи.
Чумата — річка в Україні, притока Синюхи (басейн Південного Бугу). Довжина річки 16 км, похил річки — 5,6 м/км. Формується з багатьох безіменних струмків та водойм. Площа басейну 107 км².Бере початок у Ємилівському лісництві на сході від селища Ємилівка.
Тече переважно на північний схід впадає у річку Синюху, ліву притоку Південного Бугу.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Цвіткове, Журавлинка,
Основні річки, які формують транзитний стік, значно віддалені від промислових підприємств території.
Земельні ресурси.
Відповідно до Закону України "Про екологічну мережу України" складовими елементами екомережі є землі неінтенсивного сільськогосподарського використання, землі водного, лісового, природно-заповідного фонду.
Найбільшими за обсягами й важливістю природним багатством території є землі сільськогосподарського призначення. Переважну частину земель сільськогосподарського призначення складають чорноземи.За категоріями земель каркасом екологічної мережі є саме землі лісового фонду, сіножаті та пасовища. Найбільшу частку земель займають сільськогосподарські угіддя.
Сільськогосподарські угіддя, з них: рілля, багаторічні насадження, сіножаті й пасовища, ліси й інші лісовкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю, забудовані землі
Лісові ресурси
Лісові ресурси Голованівщини представлені лісовою рослинністю. Лісова рослинність представлена переважно широколистяними лісами.
На території здійснює господарську діяльність підприємство ДП «Голованівське ЛГ», яке належить до державного підприємства та державного комітету лісового господарства України. Державне підприємство «Голованівське лісове господарство», що входить до складу Державного агентства лісових ресурсів України, вже 85 років є справним наповнювачем місцевого бюджету. Рік заснування 1936 рік. Галузь – лісова промисловість займає своє помітне і важливе місце. За обсягами виробництва, рентабельністю господарювання та низкою інших важливих показників упевнено займає перші місця серед лісогосподарських підприємств області, основним завданням яких є лісовідтворення, лісорозведення, охорона лісу від пожеж, шкідників та хвороб, раціональне невиснажливе лісокористування з метою задоволення потреб населення у деревині.
Основний напрямок підприємства – це лісові оновлення та лісорозведення: посадка основних порід дерев дуба, ясена на звільнених лісових площах, озеленення невдоб, крутих схилів, яруг менш дорогими видами – липою, акацією, кленом. Працює цех з переробки деревини у Голочанському лісництві, продукція якого (шпали, паркетні заготовки) раніше йшло на експорт, а брус, дошки, штахетник, паливні відходи реалізуються в межах України. Останні 10-15 років дерева досягли найвищої природної кондиції й підлягають вирубуванню, їх місце займає молодняк. Підприємство започаткувало електронний облік деревини. Це значить, що кожний сортимент оснащується спеціальним чипом, який контролює чи не сировина поза обліком.
На даний час загальна площа господарства становить понад 18000 га. До його складу входять 4 лісництва: Голованівське, Голочанське, Вільховатське та Вільшанське.
На території лісгоспу понад 1600 га вкритих лісовою рослинністю земель. По видовому складу переважають дубові насадження, які займають 92% покритої лісом площі; ясеневі - 7%; інші породи – 1%. В тому числі : природно - заповідний фонд 3900 га.
Тваринний та рослинний світ попри значну господарську освоєність залишається відносно багатим.
Проводиться робота із виявлення і збереження рідкісних видів рослин. Заповідні території виділені у природоохоронних цілях з метою збереження природного різноманіття існуючих ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, а також для підтримки загального екологічного балансу та збереження фонового моніторингу довкілля.
Утворення та накопичення відходів
За рік утворюються відходи 1-4 класів небезпеки, відповідно, які утилізовуються, спалюються, видаляються у спеціально відведені місця.
Чисельність наявного населення
Демографічний чинник є одним з визначальних для забезпечення стабільного розвитку громади.
Основним фактором зменшення чисельності населення є його природне скорочення. Демографічна ситуація характеризується зменшенням чисельності і є не задовільною. Смертність перевищує народжуваність.
На даний час на території новоствореної громади проживає понад 16 тис. осіб.
За основним джерелом засобів існування населення території поділилося так:
зайняті на підприємствах, установах, організаціях, аграрному секторі, в особистому господарстві та інших галузях економіки. Найбільше населення зайнято в сільському господарстві, займаються виробництвом ТНС.
Охорона здоров’я
Зміцнення здоров'я населення, організація і забезпечення якісного і доступного медичного обслуговування залишається одним зі стратегічних питань розвитку громади.
На даний час структура медичних закладів: Голованівська лікарня, Голованівський центр первинної медико-санітарної допомоги, в його складі: амбулаторії й фельдшерські пункти.
Діяльність галузі охорони здоров’я була направлена на покращення матеріально-технічної бази, а також покращення якості та доступності медичної допомоги.
Проводиться обстеження, амбулаторне та стаціонарне лікування.
Попри весь комплекс вжитих заходів у сфері охорони здоров’я, значним залишається рівень захворюваності й смертності населення.
Як і по всій країні та і на території Голованівської селищної ради показник загальної смертності залишається високим, що значною мірою зумовлено постарінням населення.
Основними завданнями є забезпечення належного функціонування медичних закладів.Наявна мережа закладів з надання медичної допомоги населенню, їх оснащеність медичним обладнанням і технікою створюють потенційні умови для поліпшення якості надання медичних послуг, збереження стану здоров’я населення, призупинення негативних тенденцій у демографічній ситуації.
Пропозиції щодо покращення ситуації з управління ТПВ:
1) Забезпечити повне охоплення населення послугами зі збирання та вивезення ТПВ, що дозволить покращити стан навколишнього природного середовища, а також санітарне та епідеміологічне благополуччя населення;
2)припинення експлуатації, закриття сміттєзвалищ, які не відповідають вимогам екологічної безпеки;
3) вилучати якомога більше ресурс оцінних компонентів з побутових відходів за рахунок впровадження роздільного збору сміття. Для цього необхідно визначити обсяги утворення ТПВ. До 2030 року очікується високий відсоток населення, яке здійснює роздільне збирання побутових відходів ;
4)запланувати заходи з проведення на постійній основі із залученням ЗМІ та громадських організацій інформаційної та освітньо-виховної роботи з населенням щодо підтримки та впровадження нових систем і заходів у сфері поводження з відходами.
Програма передбачає комплекс завдань, спрямованих на розв'язання конкретних проблем довкілля, які виникли в результаті техногенного втручання. Це відтворення якості ґрунтів збереження і відтворення якості природних і сільськогосподарських земельних ресурсів, збереження та підтримка якості довкілля (забруднення повітря, водних об’єктів, ґрунтів тощо), та інформування громадян.
III. Характеристика стану довкілля та умов життєдіяльності й здоров’я людей
Виконання заходів Програми, буде спрямовано на виконання екологічних заходів та передбачає реалізацію їх, спрямованих на встановлення новітніх технологій очищення шкідливих викидів від промислових підприємств, зокрема підприємств переробної промисловості, покращення енергопостачання та розвиток альтернативної енергетики, створення системи поводження з твердими побутовими відходами, раціональне використання водних ресурсів, зменшення забруднення навколишнього середовища стічними водами, створення системи спостереження за станом навколишнього середовища, охорони та розширення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, буде мати незначний вплив на стан довкілля.
ІV. Основні екологічні проблеми
Забруднюються повітря, води й ґрунти, збіднюється ландшафтне і біотичне різноманіття, що негативно впливає на живі організми. Природокористування у багатьох аспектах є нераціональним та екологічно незбалансованим. Найгострішими проблемами як і в області, так і на території є тривале забруднення поверхневих та підземних вод, повітря та земель внаслідок господарської діяльності, накопичення промислових та побутових відходів.
Маємо розвинений промисловий потенціал, що зумовлює значне техногенне навантаження на навколишнє середовище. Особливо актуальною є проблема забрудненості атмосферного повітря. Основними забруднювачами довкілля є підприємства переробної промисловості, транспорту, їх застарілі технології та устаткування, на базі яких функціонують.
V.Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання Програми
Моніторинг наслідків виконання Програми для довкілля проводиться щороку разом із підготовкою інформації про підсумки її виконання. Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим
Оцінка впливу на довкілля спрямована на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Здійснення моніторингу дозволить виявляти недоліки й порушення, що можуть негативно впливати на комфортність проживання, визначити необхідні заходи по їх усуненню, а також проводити інформування громадськості про поточні ускладнення та прогнозні терміни їх усунення.
При здійсненні моніторингу основна увага буде приділятися заходам передбаченим у сфері охорони навколишнього природного середовища. Виконання низки планувальних заходів, визначених в Програмі є обов'язковою умовою для досягнення стійкості природного середовища до навантажень та забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності населення.
Програма економічного і соціального розвитку Голованівської селищної ради на 2022 рік відповідає принципам, пріоритетам, стратегічним цілям та завданням Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки.
Заходи Програми відповідають стратегічним цілям державної екологічної політики, визначеним Законам України "Про Основні засади державної екологічної політики України на період до 2030 року".
Основні зобов’язання у сфері охорони довкілля визначаються законами України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про стратегічну екологічну оцінку", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про відходи", "Про інвестиційну діяльність", Водним кодексом України, Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року, Указом Президента України "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року".
Реалізація Програми не призведе до появи негативних впливів на довкілля, у тому числі на здоров’я населення, але за умови пріоритетного фінансування реалізації всіх основних завдань та заходів. Також виконання багатьох основних завдань та заходів Програми має призвести до покращення екологічної ситуації.
