До 1 вересня триває кампанія одноразового ( спеціального) добровільного декларування

Дата: 09.08.2022 13:17

Кількість переглядів: 678

До 1 вересня триває кампанія одноразового ( спеціального) добровільного декларування

     Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки й збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в таких межах:

1) активи, крім нижче визначеними пунктами 2 і 3, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно

120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Про застосування РРО та програмних РРО (питання –відповіді) 

Питання 1.Чи необхідно при здійсненні програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості закривати робочу зміну в ПРРО?

Відповідь. СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО (далі - ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.Для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.

Питання 2. Як рахується час роботи в режимі офлайн?

Відповідь. ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

• відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;

• дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).При цьому, ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

Зазначимо, що в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в такий режим. Перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (форма № 4-ПРРО). Дана форма затверджена наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317.

Важливо! Повідомлення ф. № 4-ПРРО формується і передається в автоматичному режимі до фіскального сервера ДПС.Тобто, в момент коли між ПРРО та сервером ДПС зник зв'язок, ПРРО автоматично формує інформацію про початок переведення ПРРО в режим офлайн.Після відновлення зв'язку із сервером ДПС, ПРРО автоматично формує інформацію про завершення режиму офлайн та передає пакет даних встановленого формату (повідомлення про початок переведення ПРРО в режим офлайн, електронні копії розрахункових документів та/або електронні копії фіскальних звітних чеків (контрольна стрічка) та повідомлення про завершення режиму офлайн) до фіскального сервера ДПС.

Питання 3. Чи може суб’єкт господарювання реалізовувати продукцію на ринках, ярмарках без застосовування реєстратора розрахункових операцій?

Відповідь. Суб’єкти господарювання мають право вести розрахунки без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій під час роздрібної торгівлі на ринках і ярмарках, за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, приміщень контейнерного типу (п. 3 Переліку, затвердженого постановою КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 № 1336 (Постанова № 1336).Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках, — 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання (п. 2 Постанови № 1336).У разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дати такого перевищення зареєструвати та проводити розрахунки із застосовуванням РРО/ПРРО (п. 2 додатку до постанови КМУ «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 № 121).

Питання 4. Чи може підприємець використовувати електронну печатку для декількох ПРРО одночасно?

Відповідь. Фіскальний сервер ДПС не встановлює обмежень щодо використання електронної печатки суб’єкта господарювання одночасно декількома програмними реєстраторами розрахункових операцій (ПРРО). Отже, якщо суб’єкт господарювання має декілька ПРРО, він може використовувати одну електронну печатку для декількох ПРРО одночасно. За бажання він також може використовувати декілька електронних печаток або окрему — для кожного ПРРО.

Питання 5. У який момент списують фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?

Відповідь. Засоби фіскального сервера ведуть облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані — видані, але не направлені до фіскального сервера; використані — направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону. Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюють статус «використані».

Питання 6. Чи застосовують РРО та/або ПРРО ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп при реалізації технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на території села, селища?

Відповідь. ФОП-єдинник, який торгує вроздріб в сільській місцевості, може не застосовувати РРО/ПРРО за умови, що використовує розрахункові книжки (далі — РК) та книги обліку розрахункових операцій (п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 № 1336).

Але такий ФОП мусить застосовувати РРО/ПРРО, якщо: торгує підакцизними товарами в торговельному об’єкті; торгує дистанційно (зокрема, через інтернет); сільські, селищні, міські ради встановили обов’язкове застосування РРО/ПРРО на території села, селища. Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого обов’язково потрібно застосовувати РРО/ПРРО, становить 167 розмірів мінзарплати, що встановив закон на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів) (абз. 2 п. 2 Постанови № 1336).

ФОПи другої — четвертої груп можуть не застосовувати РРО/ПРРО, якщо: реалізують на території села, селища за умов, визначених пункті 1 Переліку № 1336: технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту; ювелірні та побутові виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; не перевищать річний обсяг розрахункових операцій на один структурний/відокремлений підрозділ / пункт продажу товарів.

У разі порушення цих умов РРО/ПРРО потрібно застосовувати обов’язково. Суб’єкти господарювання, які під час продажу товарів, надання послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводять готівкові або безготівкові розрахунки, зобов’язані вести облік товарних запасів та продавати лише ті товари/послуги, що відобразили в обліку (п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР). Ці вимоги поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми та системи оподаткування, які реалізують: технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту; ювелірні та побутові виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

« повернутися