Голованівська селищна рада

Кіровоградська область, Голованівський район

Шевченківські дні

Дата: 16.03.2023 08:22
Кількість переглядів: 568

 

    І знову — березень... І знову линуть до нас думи геніального українського поета Т. Г. Шевченка. Традиційно український народ у цей весняний час звертається до постаті Великого Кобзаря, яка у своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського осягнення.

    Одним із найбільших патріотів усіх часів і народів справедливо вважається Тарас Шевченко. Мало хто з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність Батьківщини, честь і гідність народу.

     Шанувати Шевченка – це значить шанувати рідну мову, культурні надбання народу, творців, які як і він  готові були покласти своє життя на олтар служіння народові.

     Ми горді з того, що упродовж століть в устах патріотів рідного слова звучала наша мова, її берегли,  як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. І коли гостро постало питання, бути чи не бути українській мові і культурі взагалі,… "Бути!"- відповів на це Великий Тарас своїми творами.

   В ці дні проведено різноманітні заходи, метою яких було на прикладі життя й діяльності Кобзаря виховувати любов до рідної землі, свого народу, мови і культури; сприяти усвідомленню власної ролі й відповідальності в майбутньому за долю нашої держави; вшанувати пам'ять геніального українського поета.

   З 09.03 по 12.03.2023р у нашій місцевій бібліотеці пройшов Шевченківський тиждень, упродовж якого у холі  була організована книжково-ілюстративна виставка «Вічний, як народ». Виставку відвідали наші підоблікові, серед них і неповнолітні.  Уважно, з великим задоволенням  всі присутні слухали його вірші, що увійшли у «Кобзар». Рядки з багатьох стали пророчими і закличними, заповітом нащадкам: «Свою Україну любіть...», «Мені ж, мій Боже, на землі подай любов, сердечний рай!», «Серцем жити і людей любити», «Борітеся – поборете, вам Бог помагає», «Єдиномисліє подай і братолюбіє пошли». І такі думки, такі настанови майбутнім поколінням – у багатьох творах.

     9 березня 1814 року – вікопомна дата, як внесена до світового календаря знаменних і пам’ятних дат. Цього дня 209 років тому Україна подарувала світові Т.Г.Шевченка – Генія, Поета, Пророка, що відкрив світові буття українців і завдяки якому скарби української душі повною рікою влилися в загальний потік людської культури. 

    Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі.

    Нас просто не існує без Шевченка. В цьому вся історія наша, все буття, всі наші мрії.  Загальновідомо, що Шевченко – це Україна, Україна – це Шевченко, Шевченко для України – все.

    Революція Гідності і російсько-українська війна, яка розпочалася 20 лютого 2014 року формують нове суспільне сприйняття образу Тараса Шевченка.

З 24 лютого 2022 р. російсько-українська війна перейшла у стадію масштабного вторгнення агресора на територію України. Седнів на Чернігівщині, де 175 років тому, 8 березня за юліанським календарем, Шевченко писав передмову до нереалізованого видання "Кобзаря", наразі тимчасово окупований росіянами.

Частина цих рядків написана під звуки вибухів і роботи протиповітряної оборони Києва. Ми знову звертаємося до образу Шевченка та інтерпретуємо його. Попри те, що у творчості митця складно знайти мілітарні симпатії, наразі Шевченко – воїн і символ, який разом зі всіма нами обороняє українську землю.

Споконвіку щедрою і благословенною була українська земля, бо на ній народжувалися люди, перед генієм котрих схиляється світ. І найперший серед них — Тарас Шевченко, велетень духу і співець народної свободи.

Щирість автора, його любов до народу, до рідної землі, а також мова, співуча, як пісня і багата, як історія народу, викликали захоплення.

Світла постать Тараса Григоровича з його беззавітною любов’ю до народу, до своєї Батьківщини мала і матиме величезний вплив, викликала і викликатиме щире захоплення в усі часи. Його ім'я органічно вплелося в історію та культуру не тільки українського народу. Воно знане далеко за межами рідного краю.

   Він розбудив національну свідомість українців, а Україну відкрив світові,  став Генієм і Пророком. Його поетичне слово самоука і кріпака було сильнішим за слова вельмож і царів. Він став світлом для незрячих, криницею для спраглих, будителем для сплячих чи байдужих.

     До Тараса Григоровича доля не була милосердною – у 24 роки ще кріпак, 10 років в неволі і солдатській муштрі, без родини, далеко від України. У 47 років став академіком, але у такому ж віці відійшов у засвіти.

Тарас Шевченко - поет, драматург, прозаїк, мислитель, історик, етнограф, фольклорист, який залишив велику образотворчу спадщину-понад тисячу творів.

Тарас Григорович Шевченко – це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях нашого народу. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці, той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами. 

 

 

Голованівського районного сектору №2 філії Державної установи  «Центр пробації» в Кіровоградській області

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь