Гендерна рівність
Гендерна рівність
Гендерна рівність є важливим фундаментом для забезпечення прав людини, демократичних цінностей та соціальної стабільності. Вона вимагає не лише рівних прав, але й рівного представництва у всіх сферах суспільної діяльності, таких як політика, економіка, наука, культура та інші. Це означає, що жінки та чоловіки, дівчата і хлопці можуть брати участь у всіх сферах життя на рівних умовах. Це також включає рівність у доступі до ресурсів, їх розподіл та використання. Вираз «усі жінки та чоловіки, дівчата і хлопці» підкреслює важливість інклюзивності та різноманітності у досягненні гендерної рівності. Вона охоплює всі групи людей, включаючи представників різних соціальних, етнічних та культурних груп, а також людей з інвалідністю та інших. Такий підхід є важливим для забезпечення того, щоб жодна особа не була залишена осторонь у досягненні рівних прав та можливостей.
Принцип гендерної рівності закріплений у Конституції України. Стаття 24 Конституції закріплює рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя. Окрім даної норми, гендерної рівності торкаються статті 21, 51. Частина третя статті 24 Конституції України безпосередньо присвячена подоланню дискримінації стосовно жінок в Україні та наголошує на тому, що рівність прав жінок та чоловіків забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї тощо.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який закладає основи для досягнення гендерної рівності в Україні, визначає гендерну рівність як «рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства». При цьому рівні права жінок і чоловіків слід розглядати як відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі, а рівні можливості жінок і чоловіків – як рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків. Метою Закону є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України. Для України, яка наразі стикається з численними викликами через війну та необхідність відбудови, питання гендерної рівності набуває особливої важливості.
Комітет міністрів Ради Європи 6 березня 2024 року ухвалив нову Стратегію гендерної рівності Ради Європи на 2024-2029 роки, яка є продовженням багаторічної роботи цієї інституції у сфері боротьби з гендерною нерівністю. Вона спрямовуватиме роботу Ради Європи та її держав-членів, включно з Україною, у напрямку досягнення більшої гендерної рівності.
Стратегія спрямована на забезпечення більшої рівності між жінками та чоловіками в усіх сферах життя. Вона фокусується на вирішенні гендерних дисбалансів, подоланні системних бар’єрів та створенні умов, у яких кожна людина, незалежно від статі, матиме рівні права, можливості та доступ до всіх ресурсів суспільства. Це стосується як особистого, так і професійного життя, включаючи право на захист, правосуддя та участь у політичних і економічних процесах.
Інтеграція гендерної перспективи на всіх етапах післявоєнної відбудови є ключовою для забезпечення рівноправного підходу до всіх громадян. Міжнародні стандарти, включно зі Стратегією гендерної рівності Ради Європи, сприяють розробці політик, які враховують ці відмінності та забезпечують захист і підтримку вразливих груп. Інтеграція положень національних та європейських стратегій гендерної рівності допоможе Україні не лише досягти європейських стандартів, але й зміцнити демократичні інститути, сприяти економічному розвитку та створенню інклюзивного суспільства.
